«...А навіть про захід торфу тепер
Зітхаю не без смутку,
Про овець у Люнэбургской степу,
Про ріпу, про капусту,
Про грубоси нашої, про тютюн,
Про пиво, пузаті бочки,
Про товстий гофратах, нічних сторожах,
Про рожевих пасторських дочок»
(Генріх Гейне. Германія. Зимова казка)

Німеччина — дуже різноманітна: піщані пустища Померанії й Шлезвига, мрячне узбережжя Балтики й Північного моря, Альпи на півдні й прогріта сонцем долина Рейну, прославлена винами

Площа Федеративної Республіки Німеччини — 357 тисяч квадратних кілометрів, а населення 81 з половиною мільйон чоловік. Столиця — Берлін. (Хоча більша частина урядових закладів залишаються поки в Бонні — колишній столиці Західної Німеччини.)

Майже всю свою історію Німеччина залишалася конгломератом королівств і князівств, і достаток найясніших наречених перетворило її в постачальника дружин для правлячих династій Європи. Не будемо розбирати докладно недоліки роздробленості. Поговоримо про дивний — здавалося б — речі: про її достоїнства. Адже кожний королівський і князівський двір намагався додати пишність своїм столицям. Для цього будувалися чудові будинки, створювалися університети, запрошувалися знамениті композитори, художники й учені. Тому й знаменита Німеччина чудовими містами, а жителі Дрездена, Кельна, Мюнхена або Гамбургу не почували себе провінціалами й бідними родичами перед берлінцями. Із цим зв'язане й величезна розмаїтість німецьких діалектів — деякі з них із працею розуміють в інших частинах Німеччини. При цьому говорити на своєму діалекті в німців уважається справою честі. Германія складається із земель: кожна — колишня феодальна держава. Перейменували їх в області й позбавляли традиційних прав двічі: при Гітлерові й у колишній ГДР.

З падінням Берлінської стіни закінчився останній поділ країни. Вона знову єдина. Але Кельн — дуже західний — залишився — Кельном, а Берлін — східним і імперський — Берліном. І «кейьш» — житель Кельна так само не схожий на пруссака, як їхні діалекти.

В 1990 році бундестаг — парламент установив день 3 жовтня національним святом — Удень Німецької Єдності. Залишається додати, що грошова одиниця країни — марка. Вона складається з 100 пфенігів (на пфеніг, щоправда, нічого не купиш, але здачу в Німеччині вам дадуть до останньої монетки).