Истиный швейцарець не схильний до утопій і тому він уважає себе реалістом. Історія Швейцарії, як їй учать підтверджує це. Тверезість погляду вражає стійкість, але без фанатизму
...Граніт і гнейс, ... багато папороті — узимку він жовтіє, зелені й коричневі їжачки каштанів на землі, усюди на укосах низенькі підпірні кам'яні стінки, сірі гранітні від покрівлі, багато скель, які під дощем здаються чорними з фіолетовими смугами, струмки, берези під средиземным небом...
Макс Фриш
«Солдатска книжка»

Країна ця офіційно називається Швейцарською Конфедерацією, звичайно всі називають її просто Швейцарією. При згадуванні цієї назви в різних людей виникнуть, швидше за все, різні асоціації. Скажемо, аромат дірчастого «швейцарського» сиру — хоча сиру з таким найменуванням у цій країні сирів ні, а є эмментальский, грюйерский і ще безліч їх твердих, м'яких і плавленых побратимів. Покуштувавши колись один з них, давньоримський історик Плиний, назвав його «caseus helveticus» — «швейцарський сир» і тим поклав початок плутанині, що збереглася до наших днів

Хтось згадає брегет, вызванивавший обід пушкінському Євгенієві Онєгіну. Знамениті годинники вірніше називати «бреге» (Пушкін відтворив французьке написання) — по імені прославленого їхнього творця, «короля годинникарів». Ділова людина в першу чергу подумає про банки, ні в якому разі не видають ім'я вкладника. Або про авіакомпанії «Свиссэр», офіційно визнаною кращою авіакомпанією миру

Або про ліки, що повсюдно користуються найвищою репутацією. Або про ті ж годинники... — у кожному разі, про щось висококласному

Подумаємо ми обов'язково й про бородатому, одягненому в ліврею й кашкет із золотою околицею варті у входу в готель. Колись громадяни цієї країни відправлялися служити найманцями в армії інших держав. Останній релікт цієї давно забороненої практики — середньовічного виду папські гвардійці у Ватикані. А лінгвістична луна — назва посади «швейцар».

Хтось згадає про традиційний швейцарський нейтралітет. А хтось — про те, що тутешні Альпи дали ім'я альпінізму, а також стали центром гірськолижного спорту. Ще хто-небудь — про те, що країна — одна з Мекк туризму. Із цією галуззю нині зв'язаний приблизно кожний двадцятий її житель.

Але ж усе починалося влітку 1863 року, коли змішана група з 64 британських леді й джентльменів відправилася на першу в історії швейцарських Альп організовану екскурсію. Леді в довгополих платтях і джентльмени в сюртуках протягом 22 днів мужньо карабкались по кручах, найчастіше покритим снігом або льодом

Альпи займають три п'ятих території цієї невеликий — менше Московської області — країни. Вони зіграли визначальну роль у створенні національного характеру швейцарців. Прорізаючи гори незліченними дорогами й тунелями, люди виковували в собі такі риси, як завзятість, працьовитість, взаємоповага, готовність до взаємодопомоги. Ці риси властиві всьому 7-мільйонному народу, хоча люди говорять тут на чотирьох мовах — німецькому, французькому, італійському й ретороманском, і кожний з них — державний

Для точності залишається додати, що Швейцарська Конфедерація складається з 23 кантонів, столиця її — Берн, не саме велике місто країни: 175 тисяч чоловік. Грошова одиниця — швейцарський франк, рівним 100 сантимам. А національне свято — День Підстави Конфедерації відзначають 1 серпня неухильно — з 1291 року