До півдня від екватора, поблизу границі Індійського й Тихого океанів, у владі моря й вітрів лежать невеликі острови. Назва одного з них відомо на увесь світ: Комодо. Воно звучить немов заклинання, здатне перенести на мільйони років тому. Тут розташований Національний парк, у якому на сушу доводиться лише його третина, іншу ж територію займає прилягаюча до островів акваторія. Морська фауна в районі Комодо незвичайно багата. Одних тільки риб виявлено більше 800 видів, а розмаїтості безхребетних залишається тільки дивуватися

Комодо й острівці, що примикають до нього, входять у групу Малих Зондских островів і належать Індонезії. Зі сходу від них перебуває острів Флорес, де недавно знайшли залишки карликових пітекантропів, а із заходу — Сумбава й Бали. Великі ділянки суши тут складені вулканічними породами, але хоча Індонезія знаменита своїми вулканами, на території Національного парку Комодо активних немає.

Головна визначна пам'ятка цих місць — комодские дракони, що персоніфікують собою епоху динозаврів. Відкриті в 1911 році, вони стали найважливішим предметом наукового й туристичного паломництва — парк, створений в 1980 році, призначався в першу чергу для охорони саме цих тварин. Лише чотири роки через у його склад включили акваторію. Зараз охоронювана площа становить — 1 817 км2. Головна причина багатства підводного миру Комодо — сусідство двох океанів. На думку фахівців, його акваторія — єдине місце в екваторіальній зоні, де відбувається обмін флорою й фауною між Тихим і Індійським океанами. Тут північні теплолюбні види зустрічаються з південними холодостійкими (у Південній півкулі північний напрямок асоціюється з теплом тропіків, а південь, навпаки, з холодом Антарктики).

У царстві поліпів і гидроидов

Води Тихого океану, які обмивають парк Комодо з півночі, весь рік незмінно теплі — 26—28°З, і це в сполученні із солоністю 34 промилле створює ідеальні умови для розвитку на мілководдях коралових рифів. Райські зарості, підводні сади — так називають рифи ті, кому довелось побачити їх своїми очами, а саме вражаюче в них — багатоцвіття й розмаїтість життя.

Коралові рифи — це унікальна екологічна система, зобов'язана своїм існуванням скромною нескладною твариною — кораловим поліпам. У них є дві дуже важливі особливості: здатність жити більшими колоніями, які утворяться в результаті багаторазового брунькування, і вміння будувати твердий зовнішній кістяк. Перша дозволяє коралам утворювати гігантські поселення, друга забезпечує цим поселенням захист від ворогів і довголіття. Рифи існують багато мільйонів років і досягають колосальних розмірів. У їхньому завулках знаходять корм і притулок численні сидячі й рухливі істоти: раки й молюски, морські зірки і їжаки, голотурии й асцидії, а також риби дивних форм і розцвічень.

У водах парку Комодо нараховують 253 виду рифообразующих поліпів з 70 пологів. Самі численні види — вогненний корал миллепора інкрустована (Millepora incrustans) і акропора симетрична (Acropora symmetrica). Досить цікавий червоний органчик тубипора (Tubipora musica) із загону м'яких коралів, що утворить тут більші зарості.

Інший яскравий представник морської тропічної фауни Комодо — голотурия «морське яблуко» (Pseudocolochirus violaceus) — украй рідко зустрічається за межами парку. Це вигадливе иглокожее істота — родич далекосхідних «морських огірків» кукумарий. Морські яблука відрізняються особливою отруйністю, у їхніх тканинах утримується отрута — голотоксин, що вони викидають назовні у випадку небезпеки. Одного викиду буває досить, щоб поблизу морського яблука не залишилося нічого живого. Зате самі голотурии будуть задоволені. Вони, чудові санітари, швидко ліквідують наслідку катастрофи й залишаться красуватися на самоті.

Учені затверджують, що на індонезійських рифах видова розмаїтість в 5—10 разів вище, ніж на знаменитих рифах Карибського моря. Крім коралів тут зустрічається близько 70 видів губок — нерухомих колоніальних тварин, безліч різноманітних водоростей, кілька видів морських черепах і змій. Саме тому морські рифи заслуговують охорони не менше, ніж сухопутні экосистемы.

Розплідник риб, що бігають,

Прибережні мілководдя островів парку Комодо також зберігають багато цікавого. Тут є дві коштовні своєрідні экосистемы: мангры й заросли прибережників зостеры й талассии.

Прибережники утворять між рифами й берегом густі підводні луги, які служать субстратом для откладки ікри — свого роду «родильним будинком» для багатьох риб і безхребетних, а для їхньої молоді ще й «дитячим садком». На цих лугах пасуться великі травоїдні тварини, але на відміну від лугів суши це не антилопи або зебри, а дюгоні — найрідші водні ссавці із загону сирен. При середній довжині 3 м вони важать біля напівтонни. У минулому, коли дюгоні були численними, вони запливали навіть до берегів Західної Європи і Японії, нині ж ці істоти збереглися тільки в теплому поясі, там, де багато підводної рослинності. М'ясо дюгонів їстівне й дуже схоже на яловичину, але людей залучає не тільки його смак. Існує повір'я, що це м'ясо, так само як жир, кості й зуби, має цілющу силу, а «сльозам дюгонів» — рідини, що рясно змочує їхнього ока на повітрі, приписують здатність збуджувати половий потяг. Бажаний і легкий об'єкт полювання, дюгонь виявився жертвою дрімучих забобонів. Завдяки охороні біля Комодо дюгоні стали з'являтися всі частіше, і великі зарості прибережників у парку здобувають нове екологічне значення як стартова площадка для відновлення цього виду.