Ви коли-небудь бачили потопаючу у квітах Англію, благоухающую, що заворожує різноманіттям квітів і фарб? Немає? Тоді поїдьте туди в березні. У цей час у Москві зима ще не поспішає здавати свої права - повітря просочене вогкістю поталого снігу й заходом прілої землі.

А в Лондоні вже весна… Дійсна, що огортає своїм ніжним теплому, сонячна й радісна. Пройдіться по Гайд-парку, вдихніть у себе свіжість англійського газону, пахощі магнолій. Помилуйтеся розпущеними пасмами квітучих верб.

Типовий англійський архітектурний стиль

Але найбільше мене впечатлил пригород Лондона. Уокинг, Хемптон Корт, Рединг - от деякі назви тихих затишних куточків, далеких від лондонського шуму, суєти й загазованості. Втілення райської ідилії, тиші й спокою. Обов'язково з'їздите в ці місця, просто подихаєте здоровим повітрям, помилуйтеся дійсним англійським пейзажем з коттеджиками, оточеними доглянутими садками, подивитеся місцеві визначні пам'ятки, як то: древній замок Хемптон Корт, що був у свій час королівською резиденцією й т.д. Тим більше, що їхати від Лондона до цих місць хвилин 30-40 - не більше.

В Англії електрички різного типу: є експрес - поїзда, що зупиняються тільки на великих станціях. На них часом добираєшся в 2 рази швидше, ніж на звичайних електричках. Наприклад, до Бромли, де живе добра частина працюючих у центрі лондонців, можна добратися всього за 15 хвилин. Звичайної ж електрички являють собою незвичайні стародавні поїзди, у яких у кожному вагоні кілька дверей, що відкриваються вручну зовні (!). При цьому, щоб вийти з вагона, потрібно спочатку опустити скло (!), а потім уже крізь дверний проріз відкрити двері за зовнішню ручку. Цікаво, не чи правда? Але зате дуже зручно. Якщо у вагоні багато народу, не потрібно протискуватися через весь вагон до виходу - у кожній секції - купе є свої двері.

Типовий англійський архітектурний стиль

Що стосується квитків, майте на увазі, що квиток буде дешевше, якщо ви купуєте його на кілька днів, або на кілька видів транспорту (так званий Travel Card - дорожній квиток або єдиний, по^-нашому), або ж якщо ви подорожуєте з дітьми (квиток на супровідну дитину коштує 1.70 фунтів замість 3.10 фунтів звичайного дорослого єдиного на день, що в 2 рази дешевше!). Якщо ви відправляєтеся в Лондон на тривалий строк, то раджу обзавестися проїзним квитком на тиждень або на місяць (тут уже буде потрібно фотографія). Дуже зручний єдиний квиток, що діє не тільки в метро, автобусах і трамваях, але й у поїздах приміського напрямку в межах ближніх зон.

До речі, про напрямки. Залізнична система Англії дуже гнучка й розгалужена настільки, що дозволяє знайти найбільш зручний для себе маршрут. Так, наприклад, якщо ви приїхали з вокзалу Вікторія в південно-західному напрямку в Бромли, те вже із Бромли можете повернутися в Лондон на вокзал Пэддингтон, зробивши пересадження на станції, що називається Junction.

Метро. Цікава структура лондонського метро, що, до речі, саме древнє у світі - побудовано в 1860 році. Схема його надзвичайно логічна й, крім того, сприяє вашій географічній грамотності. Да-Да! Перш ніж пірнути в його нетрі (інтер'єр якого значно простіше й менш мальовничий у порівнянні з нашим, московським), уважно вивчите карту й визначите, у якому напрямку ви збираєтеся рухатися. На кожній платформі обов'язково вказується два протилежних напрямки кожної лінії: північне й південне (Northbound/ Southbound) або західне й східне (Westbound/ Eastbound). Після такого тренування мене тепер не просто збити в плані чотирьох вимірів - можете перевірити!

А от давайте перевіримо вас. Наприклад, їдеш від Вікторії (Victoria) (зелена й жовта гілки) до Shepherd's Bush (рожева гілка). Для цього потрібно зробити пересадження на Notting Hill Gate, правильно? На станції Вікторія шукаємо станцію Ноттинг Хилл у якій графі? У графі Northbound (або північний напрямок). А після пересадження на Ноттинг Хилле? Правильно, тепер нам потрібно західний напрямок або Westbound, де спокійно й швидко знаходимо Кущ пастуха, тобто Shepherd's Bush. Бачите, всі дуже просто: з перемогою з Ноттинг Хилла прямо до куща пастуха.

Але ви приїхали знайомити з містом. Ні, краще поїдемо на знаменитих лондонських автобусах або double-deckers. На них і квиток стільки ж коштує, скільки на метро, а задоволення буде побільше. З верхньої палуби (deck - по-англійському "палуба") видно далеко, і легше вивчати місто. Єдина перешкода - пробки з 8 до 9 годин ранку, коли народ відправляється на роботу. І нахабні витівки встати першим співчуття не викличуть, навіть якщо ви спізнюєтеся на зустріч із прем'єр-міністром. На вас або подивляться скоса, або дуже чемно "попросять". При цьому юрби ніхто не робить: все честно один за іншим вибудовуються в рівну пряму чергу.

Із мною стався курйозний випадок, що, як, мені здається, дуже показовий для Англії. Якось раз ми купували проїзні на групу. Одна їхній керівниць устала в чергу за квитками, а я відійшла й у двох метрах від каси збирала з іншої частини групи потрібну суму. Потім підходжу назад і бачу солідного й важливого чоловіка, що коштує за нашій знайомій, і встаю перед ним…, природно. Тоді він обертається до мене й на дуже ввічливій англійській мові пояснює мені, що "мене тут не стояло", а моє місце за його особою. "Це не Москва, милочка, це Англія", пояснила мені моя знайома. От так усе встало на свої місця, а я в кінець черги.