Зимовий палац Серед численних грандіозних споруджень Санкт-Петербурга палаци, безумовно, посідають перше місце — як по красі архітектури, так і по багатству й пишності декоративних прикрас. І самим величним з них є Зимовий палац, колосальний будинок якого має вигляд надзвичайно врочистий і по праву вважається одним з архітектурних шедеврів.

Перший Зимовий палац був побудований в 1710—1711 роки і являв собою невеликий двоповерховий будинок із черепичною покрівлею. Він виявився тісним уже через десять років, і тоді побудували другий Зимовий палац, триповерховий — на тім місці, де зараз перебуває Эрмитажный театр. Через п'ять років палац був значно розширений – до нього прибудували два крила, а потім і зовсім приєднали кілька сусідніх особняків.

Йорданські сходи

Нині існуючий Зимовий палац почали зводитися в 1754 році по проекті архітектора Растрелли й своїми розмірами й вели-колепием обробки затьмарили всі колишні. Палац був задуманий і побудований у вигляді замкнутого чотирикутника з великим внутрішнім двором. На другому поверсі палацу розміщалися парадні зали й житлові покои членів імператорської родини, перший поверх займали господарські й службові приміщення, а на верхньому поверсі розташовувалися в основному квартири придворних.

Із внутрішніх приміщень палацу, створених Растрелли, барочний вид зберегли тільки чудові Йорданські сходи — воістину царська, і частково Придворний собор. В 1837 році в Зимовому палаці трапилася велика пожежа, що майже повністю знищила його чудову обробку - на місці пишної царської резиденції залишилися тільки обгорілі цегельні стіни так частина склепінних перекриттів над підвалами й першим поверхом. На щастя, удалося врятувати всі твори образотворчого мистецтва, меблі, начиння й інше коштовне майно.

Малахітовий зал

Роботи по відбудові інтер'єра палацу тривали майже два роки – дещо було зроблено в колишньому виді, але, в основному, палац був оформлений уже зі стилі класицизму. Особливою красою відрізняється створений уже після пожежі Малахітовий зал Зимового палацу – по білих стінах, піднімаючись із білих мармурових підніж, струнко височіють малахітові колони й пілястри із золотими базами й капітелями, між ними, на коротких стінах, перебувають малахітові каміни із золотими дверима з боків.

Петровский (Малий тронний) зал

З особливою старанністю був відновлений Петровский зал, досить незвичайний за формою - прямокутний у своїй головній частині, він завершувався напівкруглою нішею з піднятою площадкою, на якій піднімався трон. Ніша, як і самі стіни залу, була обтягнута червоним оксамитом із золоченими російськими гербами. Із центра хрестового зводу спускалася витончена люстра, що доповнювали настінні бра й два більших канделябри, установлених на п'єдесталах по сторонах ніші. У центрі поздовжніх стін залу й під зводами були написані картини, що зображують Петра I під час баталій під Полтавою й Лісовий.

Особою врочистістю й строгою розкішшю відрізняється Георгіївський зал – "Великий тронний зал" Зимового палацу, місце проведення всіх особливо важливих церемоній. Величезний зал, площею 800 кв.м., весь облицьований масивними плитками з італійського мармуру, потовк багато прикрашений як би ліпленням, у дійсності ж представляє собою накладне бронзове лиття, ретельно прочеканенное й позолочене. Багатим візерункам стелі відповідає й прекрасна паркетна підлога, выложенный з 16 порід дерева фігурною мозаїкою й покритий різьбленим малюнком. Над тронним місцем у стіну був вправлений величезний барельєф, що зображує Георгія Переможця в образі вершника-воїна в шоломі, що вражає списом дракона. Стіна за троном затягнута оксамитовим малиновим полем, на якому золотом був вишитий величезних двоголовий імператорський орел, а довкола нього — герби царств і володінь, найменування яких входили в імператорський герб.

Зал Юпітера в Новому Ермітажеві

Ще одне знамените приміщення Зимового палацу - «Військова галерея», що включає більше 300 портретів учасників Вітчизняної війни 1812 року. У світі існують дві портретні галереї, присвячені розгрому Наполеонові: друга - «Зал пам'яті битви під Ватерлоо» перебуває у Виндзорском замку. Тривалий час Зимовий палац був резиденцією російських імператорів, але після вбивства терористами Олександра II імператор Олександр III переніс свою резиденцію в Гатчину. У Зимовому палаці стали проводитися лише особливо врочисті церемонії, і тільки в 1894 році, коли на престол вступив Микола II, імператорське прізвище повернулося в Зимовий палац. У зв'язку із цим колишні покои імператора Миколи I були заново оброблені — уже в стилі модерн.

Павільйонний зал у Малому Ермітажеві

В особливих кімнатах Зимового палацу у свій час Катерина II улаштовує «Ермітаж», що означає по-французькому «відокремлений куточок», «притулок пустельника» - такі відокремлені покои були у всіх садах, палацах і парках XVIII століття й призначалися для відпочинку в інтимному колі титулованих осіб. Імператриця наказала зібрати кращі художні твори із численних заміських палаців, а також відправила в більші європейські міста особливих агентів, які на аукціонах здобували все, що можна було знайти кращого по частині живопису, ліплення, нумізматики, археології та ін.