Ніхто на світі не знає стільки казок, скільки знає їх Оле-Лукойе. Ніяке місто на світі не розповість вам стільки історій, скільки розповість їхній Копенгаген, місто замурзаних сажотрусів, Кая й Герды, принцеси на горошині й Голого Короля.

Заснований в 1043 році єпископом Абселоном, в 1416 році Копенгаген стає столицею найстаршого європейського королівства, ще не відаючи, скільки негод має бути витримати його жителям. В XVII столітті Копенгаген було обложено непримиренним північним сусідом, Швецією. У наступному сторіччі місто було знищено чумою й двома спустошуючими пожежами, потім двічі атакований британцями під час Наполеонівських війн і окупований нацистами під час Другої Світової війни. Інтенсивне зростання міста почався в середині XIX століття, і зараз про славні добрі часи нагадують лише залишки древнього бастіону, розташованого в парку Тиволи.

Цей парк, що є однієї з головних визначних пам'яток Копенгагена, був відкритий в 1843 році. Він вражає незліченною кількістю ресторанів, а от нечисленні атракціони мало кого дивують, але зовсім не вони залучають сюди туристів. Відгороджений високою огорожею від жвавих вулиць, Тиволи незбагненним образом зберіг атмосферу минулого сторіччя. Величезні кольорові льодяники, стародавні ляльки, сувеніри ручної роботи, а також сонми лампочок, що запалюються в сутінках, - от що змушує йти назад стрілки годин.

Улітку на музичних площадках парку влаштовуються музичні джазові фестивалі, які закінчуються лише з першими півнями.

На самій довгій вулиці Копенгагена, Строгате, людно й уночі, і вдень. Місцеві комедіанти своїми дотепними, іскрометними поданнями буквально доводять до сліз туристів, що говорять на самих різних мовах. Китайські й турецькі ресторанчики, розташовані на всьому шляху проходження по Строгате, практично витиснули з головної вулиці датських кулінарів.

Після нетривалої пішої прогулянки Строгате виведе вас до самій просторого в місті Нової королівської площі. Тут розташовуються Академія мистецтв, що займає колишню королівську резиденцію Шарлоттенборг, і заснований в 1722 році Королівський театр.

Із цієї площі рукою подати до портового району Ньюхавн (Нова гавань). Тут збираються численні туристи, щоб помилуватися на нескінченну низку акуратних кольорових будиночків і шикарні яхти зі стрункими щоглами, що мирно погойдуються у вузькому каналі.

Улітку в центрі Копенгагена попадаєш у вир багатомовної юрби туристів, у якій нечисленні копенгагенцы (населення датської столиці становить усього 1,5 мільйона чоловік) повністю розчиняються.

Париж починається з Ейфелевої вежі, Лондон - з Биг Бена, Москва - із Червоної площі, а датську столицю в усьому світі персоніфікує русалочка, що зійшла зі сторінок однойменної казки Гансу Християна Андерсена.

Русалочка, що оселилася на прибережному камені в 1913 році, стала символом міста порівняно недавно завдяки романтичному американському журналістові, що захоплено повідав усьому світу про непримітну тоді ще статуї морської красуні, що чекає свого прекрасного принца.

А от традиційними символами й прикрасами Копенгагена завжди вважалися його замки, побудовані в XVII-XVIII століттях: Христианборг, Розенборг, Амалиенборг і Фредериксборг. Зібрані поколіннями вінценосних власників багаті колекції творів мистецтва нікого не залишать байдужим. А сади, що оточують ці замки, вражають своєю красою й масштабом.

Амалиенборг є резиденцією датських королів от уже 200 років. Тут проходить традиційна церемонія зміни варти, одягненого в ефектну форму й традиційні пухнаті шапки, ведмеже хутро яких, між іншим, замінений штучним. Звідси видна знаменита Мармурова церква в стилі барокко, побудована в 1894 році, а також більше скромна православна церква Олександра Невського, побудованими тринадцятьма роками раніше.

Відвідуючи музеї Копенгагена, варто пам'ятати, що закриваються вони рано, в 4 або 5 годин вечора. Однак по середовищах багато хто з них відкриті для відвідування до 8 годин вечора й працюють безкоштовно. Неодмінно варто відвідати Гліптотеку, що славиться великою колекцією скульптур, а також французьким і датським живописом XIX - XX століть. Особливої уваги заслуговує Національний музей, що представляє постійну експозицію й виставки добутків, зібраних із всіх кінців земної кулі.

Музей робіт знаменитого датського скульптора Бертеля Торвальдсена незаслужено обійдений увагою туристів, однак у нього варто заглянути хоча б на півгодини, щоб захопитися монументальністю й завершенностью добутків знаменитого скульптора.

На набережній, що прилягає до музею, організуються водні прогулянки по каналах Копенгагена. З води місто сприймається зовсім по-новому. Така поїздка займе всього година, але дасть можливість оглянути найцікавіші місця Копенгагена. Водні екскурсії також закінчуються близько 6 годин вечора.

Мабуть, одним із самих місць, що шокують, у Копенгагені можна назвати Христианию, саме дійсне місто в місті.

Розташована на острові Амо, унікальна Христиания от уже більше двадцяти років служить притулком для датської молоді, що бунтує.

Давним-давно, точніше в 60-і роки, на цьому місці були солдатські казарми, обгороджені заборами й кріпосними валами. Поступово, солдати перемістилися в більше сучасні будівлі, а простори, що пустують, зайняли хіпі, бездомні й студенти. Влади, неодноразово пытавшиеся виселити звідси вільнодумну молодь, у підсумку махнули рукою й залишили в спокої хиппующую братії, зобов'язавши їх платити тільки за електроенергію.

У цей час Христиания має власну розвинену інфраструктуру й виявляє собою зовсім самостійне утворення. А ще це єдине місце в Копенгагені, де вільно продається гашиш. Продаж його дозволений тут офіційно, тому про Христиании розповідають всі путівники, і вона залучає цілі полчища туристів екзотичними заростями карнабиса, дикими озерами й духом 60-х років. Приходити сюди може кожний, але от захоплюватися фотозйомкою не коштує, тому що всюди розвішані таблички, що забороняють фотографувати. Правда, це єдине обмеження, що місцеві жителі накладають на своїх гостей. Обстановка тут спокійна й дружелюбна, тому від бажаючих залишитися погостювати в Копенгагені, а особливо в Христиании, відбою немає.