| Будапешт |
|
|
|
|
"Париж на Дунаю" - саме так називають це місто його жителі й гості, що одержують це враження з перших же хвилин перебування в ньому. Прекрасні ажурні мости, горбкувата Буда, метушливий Пешт і Дунай, що розділив на дві частини й угорську столицю, і саму Угорщину. Перше поселення, що називався Ак Інк, на території сучасного Будапешта з'явилося в 1 столітті до нашої ери. А на початку нашої ери на цих землях уже господарювали римляне. У їхню епоху місто називалося "Аквинкум" і був столицею римської провінції Паннония. З тих пор збереглися руїни торгового центра, м'ясного ринку, площі й святилища древнього божества світла й сонця Митри. В 1873 році відбулося об'єднання трьох історично сформованих частин майбутньої столиці - Пешта, Буды й Обуды. Незважаючи на те, що ціле сторіччя Будапешт функціонував як єдиний організм, його частини до наших днів зберегли свій власний колорит і цікаві визначні пам'ятки, що заслуговують найпильнішої уваги. Необхідно відзначити, що відстані в Будапешті не маленькі, тому тут краще пересуватися на метро, а також користуватися наземним транспортом, що працює досить справно. До речі, саме в Будапешті була побудована перша на континенті лінія метрополітену, що функціонує дотепер під фешенебельною вулицею Андрасси. Поїзда, що курсують по ній, складаються із трьох маленьких вагончиків по 15 пасажирських місць у кожному. Одним з найкрасивіших будинків Будапешта, безсумнівно, є Парламент, що має характерні риси епохи ренесансу й напоминающий аналогічний будинок у Лондоні. Саме в Парламенті початку функціонувати перша в Угорщині система парового опалення. На протилежному Березі Дунаю розташовується Будайский Палац, що служив резиденцією ерцгерцогів і намісників. Габсбурги, що стали в 1686 році правителями Угорського Королівства, не дарували цей розкішний палац, зупиняючись у ньому лише зрідка. Під час Другої світової війни палац повністю був знищений пожежами, а в наші дні є головною визначною пам'яткою угорської столиці, гордо піднімаючись над Дунаєм. До речі, саме панорама цього палацу й будайской частини міста з видом на ріку занесена ЮНЕСКО в Скарбницю світової спадщини. Не менш примітної є й Церква Матяша в готичному стилі, названа на честь шляхетного короля, що двічі в ній вінчався. Будівництво храму тривало з XIII по XV століття. Краса й цілісність цієї церкви в усі століття залучали безліч піднесених мандрівників. Навіть турки, що захопили Буду в 1541 році, не зруйнували храм, а лише замазали фрески. Прекрасна акустика церкви зробила її прекрасним місцем для проведення концертів. Слід зазначити, що до Другої світової війни Будапешт уважався музичною столицею Центральної й Східної Європи й славився численними театрами, а Имре Кальман, творець блискучих оперет, прославив запальні угорські мелодії на увесь світ. Поруч із Церквою Матяша в 1905 році був побудований Рибацький Бастіон з витонченими білосніжними вежами. З його стін відкривається чудовий вид на Пешт, а, затримавшись тут за чашечкой сподіваючись, можна спостерігати, як місто поринає присмерком, і безліч вогнів починають висвітлювати величний Парламент і мости через Дунай. На горі Геллерт піднятий пам'ятник Волі, так по-справжньому й не став символом міста. Раніше цей пам'ятник був скульптурною композицією, але в 1992 році частина пам'ятника - фігуру радянського солдата - демонтували. Тут же перебуває Цитадель, споруджена австрійцями в 1849 році. У підніжжя гори встановлений пам'ятник Святому Геллерту, що був убитий язичниками й скинутий з гори, з тих пор носящей його ім'я. Дійсна гордість Будапешта - численні термальні джерела. Їх нараховують більше 123. Ще римські патриції приїжджали сюди, щоб підлікувати й тіло, і душу в мінеральних водах, що розрізняються по температурі й цілющих властивостях. Знамениті купальні "Сечени", розташовані в парку Варошлигет, були побудовані ще в 1913 році й успішно функціонують дотепер. Уже в 6 ранки сюди підтягуються постійні відвідувачі, а ближче до полудня - туристи, що бажають не тільки викупатися, але й оглянути гарні павільйони купалень, декоровані в стилі необарокко. Напису англійською мовою тут практично відсутні, але персонал досить люб'язний і охоче допомагає іноземним гостям. Температура води в басейнах, розташованих і на вулиці, і в приміщенні, цілий рік постійний, близько 32 С. Завсідники купалень коротають час за партіями плавучих шахів. Міський парк Варошлигет, у якому перебувають Сечени, ще в 1241 році згадувалося як заболочене, кинуте місце. Зараз його прикрашають стрункі алеї й замок "Вайдахуняд", що демонструє всі архітектурні стилі Угорщини. У цьому парку перебуває єдиний у Європі ботанічний сад для сліпих, котрий по спеціальній абетці знайомить відвідувачів із усілякими рослинами з різних куточків земної кулі.
Перед парком перебуває велична Площа Героїв з помпезною колонадою й 36-метровим стовпом, увінчаним скульптурою Архангела Гаврила. На цій же площі розташовується Музей образотворчого мистецтва. Ну а як не розповісти про пламенеюще-острой угорську кухню. Такий голосний епітет вона заслужила тому, що буяє блюдами з паприкою. Насамперед всі туристи поспішають покуштувати знаменитий угорський суп-гуляш із яловичини, лука й картоплі. Блюдо настільки гостре, що на сльозу воно "пробиває" навіть аматорів спецій зі стажем. Не менш "палаючі" відчуття викликає й паприкаш із курки, що пропонують практично всі місцеві ресторанчики. Отведавшим найніжнішої гусячої печінки залишається лише щільно набити валізи зеленими баночками із зображенням гусака, забезпечивши в такий спосіб себе й своїх друзів цим вкуснейшим ласощами.
Кондитерські Будапешта краще обходити стороною тим, хто сидить на дієті. Тістечка, торти, штрудели, рулети, булочки, млинчики - такий вкусноты більше ніде покуштувати не прийде. Традиційні угорські десерти - галушки "по-шомлойски" і каштанову масу з вершками - можна покуштувати й на центральній вулиці Ваци, і в знаменитій кондитерській "Жербо", заснованої ще в 1858 році. Ну що отут сказати - задуманий як "східноєвропейський" Париж, Будапешт став абсолютно унікальним і своєрідним містом із власним характером і атмосферою, зрівняти його можна лише з Будапештом початку століття.
|
| « Пред. | След. » |
|---|




