Ісландія — це Місяць, іноді Марс. На Землі такого місця бути не може. Але — є. Пустелі чорного піску, безкрайні лавові поля, льодовики, вулкани, жодного дерева на багато кілометрів… Приголомшлива краса, але як тут жити? Живуть. На самотніх фермах, у маленьких городках. Вірять в ельфів і в «таємний» народ, вірять у тролів і парфумів. Не те, що щодня сидять і вірять, ні, просто знають, що вони живуть поруч: ельфи — у самотніх скелях, тролі — у печерах. Адже всякий повинен десь жити. Тому навіть наявність ельфів не занадто вразило нашу уяву. А от реальне життя на фермі, посередині чорної пустелі вулканічного попелу або під навислим величезним льодовиком, готовим зірватися в будь-який момент, що час від часу й відбувається, — це вражає

Але ісландці живуть так уже багато сотень літ

Сага саг

Ісландія — одна з рідких країн, жителі якої детально знають свою історію. І це чудо стало можливо завдяки ісландським сагам. Звичайно, триває дискусія — що справжнє в сагах, а що художній вимисел, де кінчається усна традиція й починається письмова. Але як би там не було, ісландці, можливо, єдиний у світі народ, що може простежити свій родовід до самого джерела зародження країни

Назва Ісландія, тобто «Країна льодів», дав острову один з його першовідкривачів по імені Флоки. Першим Флоки не був. Насправді ще наприкінці VIII століття на цьому острові оселилися ірландські монахи-пустельники. Вікінги потрапили в Ісландію випадково — норвежець по імені Надод плив з Норвегії на Фарерські острови, але корабель збився зі шляху й Надод виявився в середині IX століття на новому для норвежцев острові

Флоки Ісландія не сподобалася — він і його люди провели там зиму, при цьому забувши запасти сіно, і худоба загинула від бескормицы. Навесні, піднявшись на гору, Флоки побачив, що фіорд затягнуть льодами, у серцях сказав «Исланд!» і сплив. Потім, щоправда, передумав і повернувся…

В ісландців є традиційна дата заселення країни — 874 рік, відомо їм також і ім'я першого поселенця — Ингольфр Арнарсон. Два норвезьких вікінги Ингольфр і Хьерлейв приплили з Норвегії зі своїми домочадцями й рабами. З розповідей Флоки вони довідалися, що не дуже давно був відкритий новий незаселений острів

Були, таким чином, і до Ингольфра поселенці, але вони або їхали з негостинного острова, або гинули. Друг Ингольфра, Хьерлейв, був убитий, а Ингольфр оселився в місці, що він назвав Рейк'явік — «Затока димів» — через пару від гарячих джерел, що піднімався від землі. Відповідно до легенди, перед тим як пристати до берега, він кинув у море високі стовпи від почесного сидіння зі свого норвезького будинку. Їх прибило саме в район Рейк'явіка.

Обіг

Тому що в Ісландії, християнство, мабуть, не приймали в жодній країні миру. У тій же Норвегії, наприклад, що сумніваються язичників і палили, і різали, і всіляко переслідувалися

Наприкінці X століття королем Норвегії став Олав Трюггвасон. Він, прийнявши хрещення й ставши ревним поборником християнської віри, досить активно став поширювати нову віру у своїй країні, а потім і за її межами, у норвезьких поселеннях. Добралися його місіонери й до Ісландії. На жаль, його посланці діяли різко (тобто вбивали незгодних), за що їх з острова постійно проганяли. Такий поворот подій королеві не міг сподобатися, тому він намірився вбивати всякого язичник^-язичника-ісландця-язичника, який би не найшовся в Норвегії в цей час. Почувши про це, два ісландці-християни переконали короля почекати, а самі відправилися в Ісландію. Вони розуміли, що розрив з Норвегією загрожував їхній батьківщині непередбаченими нещастями

В 1000 році вони прибутку з угодами на щорічні всеісландські збори — альтинг, що незабаром загрожували перейти в побоїще, оскільки язичники не хотіли відмовлятися від своєї віри, а християни — від своєї. Тоді старійшини вирішили, що законоговоритель цього року — язичник Торгейр прийме рішення, якому все підкоряться. Торгейр думав цілий день і ціла ніч, після чого вийшов зі свого намету й виголосив промову зі скелі, що ісландці вважають самої головної у своїй історії. Він сказав, що це жахливо, коли населення роз'єднане, і що треба знайти компроміс — усім хреститися й стати християнами, але при цьому не заборонялося шанування колишніх богів у приватному порядку, можна було їсти кінське м'ясо або виносити немовлят на поживу диким звірам (це останнє незабаром відпало саме собою). І все підкорилися цьому рішенню. Сам же Торгейр, по переказі, викинув своїх богів у водоспад, що тепер так і називається Годафосс («Водоспад богів»).

Такий мирний спосіб прийняття нової релігії — один з рідких випадків в історії людства

Історичний екскурс

Ісландія заселялася дуже швидко — до 930 року були освоєні усе більш-менш придатні для життя райони. Чоловік діставав права на таку кількість землі, яке він міг обмежити за один день ланцюгом багать, так, щоб від одного з них був видний інший. Жінці ж за день треба було обвести навколо території, що сподобалася їй, корову. Якщо врахувати, що в інших скандинавських країнах землі катастрофічно не вистачало, то той факт, що до 930 року в Ісландії, за деяким даними, проживало вже 60 тисяч чоловік, анітрошки не дивується

В 930 році на острові в перший раз був скликаний альтинг (самі ісландці вважають ці збори першим європейським парламентом). Альтинг — збори вождів великих громад — мав судову й законодавчу владу.