Лучшие розуми людства століттями билися над тим, як би побувати в минулому за допомогою «машини часу». Єгиптянин Хасан Рагаб вирішив це завдання не мудруючи лукаво й досить дотепно — попросту взяв і відтворив минуле. А «машиною часу» йому служить «плавучий амфітеатр» — металевий понтон з місцями для глядачів. Бажаючі зробити подорож у минуле приїжджають на південну окраїну Каїра, що на левом бережу Нила, точно напроти острова Якоба, купують квиток і розташовуються зручніше на сидіннях понтона, приготувавши фотоапарати й відеокамери. Потім невеликий катерок підчіплює «плавучий амфітеатр» — і подорож у часі починається. Хоч плисти до Древнього Єгипту й недовго, я все-таки сподіваюся, що встигну за настільки короткий час розповісти про людину, що придумав і здійснив цей унікальний у своєму роді проект

Секрет папірусу

Древні єгиптяни, як відомо, писали на папірусі. Це був легкий і міцний матеріал, що добре тримав фарби, куди більше зручний, чим громіздкі й важкі месопотамские глиняні таблички. З папірусом нерозривно зв'язані поява й розвиток давньоєгипетського ієрогліфічного листа. Причому нерідко різного роду запису багато ілюструвалися кольоровими малюнками. Чимало папірусів дійшло й до наших днів, і нині вони прикрашають різні музеї миру, включаючи й російські. Іншим з них по трьох тисячі років, а те й більше.

Виробляли папіруси з особливого очерету, що густо виростав у стародавності в долині й дельті Нила. Багато століть вони служили єгиптянам — доти поки людство не придумало більше дешеву й просту у виготовленні папір. Поступово папірус став непотрібним, технологія його виробництва виявилася загублена. Та й сам папірусний очерет під впливом зміни клімату потихеньку відступав на південь і давно вже не виростає на території Єгипту
Але Єгипет без папірусу — що Росія без бересту. Не раз учені намагалися відновити втрачений секрет, і все тщетно. Поки за справу нарешті не узявся Хасан Рагаб.

У довіднику «Хто є хто в Єгипті» ім'я цієї людини включено в розділ «дипломати». Дійсно, наприкінці п'ятидесятих — початку шістдесятих років Рагаб був послом спочатку в Китаю, потім в Італії і Югославії. Але дипломатія — далеко не головна справа його довгої — Рагаб народився в 1911 році — і багатої подіями життя. Почати з того, що за професією він взагалі військовий інженер і вперше здобув світову славу в 1942 році, коли винайшов сонячний компас, що назвали його ім'ям. В 1948 році Рагаб придумав унікальну шифрувальну машину. І те, і інше широко використалося в арміях різних держав. На початку шістдесятих він перейшов працювати технічним радником у міністерство туризму, і от той^-те-отут-те в нього й виникло бажання розгадати таємницю виготовлення папірусу. Але, крім глибоких історичних і інженерних пізнань, для рішення цього завдання необхідно було ще й сировину. І Рагаб зайнявся розведенням очерету

Новоявлений єгиптолог, якому було вже за п'ятдесят, придбали ділянку землі на острові Якоба. Папірусний очерет завіз із Судану. Результат виявився настільки гарний, що послугами Рагаба навіть користувався знаменитий Тур Хейердал, коли в 1969 — 1970 роках будував свої папірусні човни «Ра» і «Ра-2», на яких слідом за тим він перетнув Атлантичний океан. І сьогодні в музеї папірусу доктори Рагаба, розташованому в будинку-поплавці на левом бережу Нила, коштує виконана в масштабі один до п'ятнадцяти точна копія папірусного човна «Ра». Інша копія, побільше, прикрашає пристань «плавучих амфітеатрів» напроти острова Якоба. На вітрилі човна залишили свої автографи всі учасники експедицій Хейердала, у тому числі і Юрій Сенкевич, ведучий популярної телепередачі «Клуб мандрівників».

Але ще до того, як на берегах Нила з'явився Хейердал, Рагабу вдалося в 1965 році відновити втрачений секрет виготовлення папірусу. За цю роботу йому згодом був присуджений ступінь доктора наук в області прикладної біології дисертацію він захистив в 1979 році в Гренобльському політехнічному інституті
Коли я вперше відвідав музей папірусу кілька років назад, доктор Рагаб сам узявся бути моїм екскурсоводом. Він познайомив мене з усіма стадіями виробництва папірусу. От вони

Від стебла папірусного очерету відрізають нижню частину розміром півметра, очищають її й нарізають уздовж тонкими пластинами. Потім пластини замочують на троє^-трьох-двоє-троє діб. Після цього них виймають із води й віджимають, прокочуючи качалкою. Наступний етап — знову замочування, але всього на добу, і знову отжим. Причому при перших двох замочуваннях папірусні пластинки плавають. Потім наступає останнє, третє замочування, знову на добу, але тепер пластинки вже тонуть у воді. Їх знову віджимають, і починається процес виготовлення папірусного аркуша

На стіл кладуть шматок шкіри, а поверх його — матерію. На матерію укладають внахлест у два шари папірусні пластинки — спочатку поздовжній шар, потім поперечний. Зверху — знову матерія й шкіра, і все це відправляється на двоє діб під прес, причому матерію міняють кожні шоста година. І, нарешті, міняють шматки шкіри — на цьому етапі використається картон — і знову відправляють аркуш на двоє діб під прес. Після цього папірус готів

Важко поки сказати, уготована чи папірусам доктора Рагаба настільки ж довге життя, як і тим, що були виготовлені древніми єгиптянами. Але в кожному разі його відкриття коштує в одному ряді з відкриттям Шампольона, що розшифрувало на початку минулого століття єгипетські ієрогліфи... А ще воно відкрило нову главу в туристському бізнесі