Станція в Диоро

Моє ліжко нагадує клітку. Тільки замість ґрат на двометровий каркас натягнуть тюль: москітна сітка. Бувають сітки пірамідальні, де укріплений на стійках ліжка тюль сходиться нагорі в одній крапці. А є й такі, що підвішуються до кільця, і ти виявляєшся як би під дзвоном. Призначення в них однакове—захистити від мириадов що дзижчать і кусаються тварин

Але ніщо не допоможе, якщо яка-небудь частина тіла виявиться занадто близько від стінки. Тебе будуть терзати й через сітку. А вуж якщо є хоч дрібна дірочка, на всю ніч втягуєшся в безуспішне підприємство — полювання на москітів

Ранком я ніяково выкарабкиваюсь з-під сітки й уважно оглядаю черевики — траплялося, що вночі там селиться непрошений постоялець — скорпіон

Електробритва захована у валізу: електрики тут немає. Існуючий у таборі дизельний генератор використають лише для електрозварювальних робіт, тому що пального в обріз, і воно дорог.о

Роботи в нашої бригади молодих фахівців із ГДР чимало. На уроці, показуючи малійським хлопцям прийоми й методи електрозварювання, учимо ремонтувати сільськогосподарське встаткування

У бригаду — її організував і направив у Малі Союз вільної німецької молоді п'ять років тому — фахівці приїжджають на два-три роки. Є, щоправда, і старожили, що працюють тут із самого початку

...Загальний сніданок підходить до кінцю. На вулиці перед навчальним корпусом преподаватели-малийцы починають свої заняття із загальної побудови. Учні прибудуть лише через тиждень, так що можна ґрунтовно підготуватися до майбутнім урокам

Вилли зі стопкою книг у руках улаштовується в тіні. Він — агроном і в Малі працює з 1969 року, з перервою в кілька років. Зараз Вилли штудирует спеціальну літературу по тропічному землеробству

До нього приєднується Амади, що не упускає можливості поговорити про сільське господарство. Амади говорить німецькою мовою не гірше нас — він учився в ГДР. Спочатку закінчив сільськогосподарський технікум в Альтенберге, а потім одержав диплом інженера сільського господарства. Тема його дипломної роботи: «Заходу щодо інтенсифікації рослинництва в ЦОСХ».

Абревіатура ЦОСХ означає Центр відновлення сільського господарства. У країні їх налічується приблизно п'ятдесят. Завдяки таким центрам селянські діти з околишніх сіл одержали можливість учитися. Вони знайомлять із рослинництвом і доглядом за худобою. Навчання тісно пов'язане із практикою — хлопці працюють і в поле, і на скотарські фермах

— Починати, однак, доводиться з абетки,— говорить Амади.— Необхідно, щоб хлопці вміли вести конспекти й користувалися потім ними будинку

Через два роки юнака вертаються у свої села

Ми працюємо в ЦОСХ у Диоро. Коли бригада Союзу вільної німецької молоді в 1967 році починала свою діяльність, перед нею стояло завдання ввести нові, більше ефективні методи обробки землі й підвищити продуктивність господарства

Деякі машини — з бору по сосонці — у ЦОСХ уже були; із ГДР надіслали повний комплект: трактори, комбайни, сівалки. Преподавателям-малийцам теж довелося засісти за підручники, щоб розібратися в незнайомій техніці. Тому до початку занять ми допомагаємо нашим колегам-педагогам. Вони сюди приїжджають і з інших центрів

Юнаки-курсанти дуже люблять техніку. Закінчивши курс навчання, багато хто стали трактористами на державних фермах або тракторних станціях; самі здатні спрямовані інструкторами в навчальні центри

Нашим фахівцям дуже важко доводилося спочатку. Кліматичні умови малійської савани, піщані бури, що проносяться над висохлими, твердими як камінь полями, пил, що лізе в очі й вуха, що скрипить на зубах, язикові труднощі та й сам побут — все це спочатку незвично. До того ж членам бригади доводиться трудитися вдалині від батьківщини, від батьків, наречених, дружин і дітей

Але й коли здається вже, що до всього звик, Африка нагадає осебе.

Недарма в бригадній хроніці є такий запис:
«...І отут почалася дійсна катастрофа — повінь, якого малийцы не бачили з 1924 року! Нігер з кожним днем піднімався усе вище й вище й прорвав берегоукріплювальні спорудження й у нас у Диоро. Велика територія, що прилягає до Нігеру, виявилася затопленою. Вода змивала по полдеревни одним махом, велика кількість людей покинули свої будинки. І от один раз чотири тисячі двісті жителів Диоро, включаючи нас, виявилися відрізаними від іншого миру. Путівець, що веде на Зегу, виявився під водою. Блокада тривала п'ять тижнів. Продукти закінчувалися. Паливо для дизеля й газ для кухні кінчалися. Але один раз у другій половині дня в таборі з'явилися Хельмут і Ханс із торговельної місії ГДР у Бамако — босоніж, у засуканих штанах вони п'ятнадцять кілометрів пройшли по воді. Там, де путівець ще не був залитий водою, нас чекав «лендровер» із продуктами. На двох човнах переправили продукти в Диоро. Там же ввечері стали роздавати місцевим жителям необхідні ліки й сухе молоко...»

Рисова рівнина

Що не говори, а 46 градусів у тіні — трохи забагато. Скільки в Африці не працюй, а звикнути до такої спеки ніяк не зможеш

У сама печеня — пообіднє — час все затихає. Зате потім 40 градусів уже здаються не такого й страшними

Коли жару спала, наш тракторист-механік Бодо повіз мене на мопеді по рисовій рівнині. Промчавшись по курній дорозі, ми злетіли на дамбу на Нігері. Немов і не напівпустеля навколо: рибалки на вузьких пирогах везуть свій улов на ринок, дівчини плескаються в берега на мілководдя, жінки стирають білизна або миють казани. Нам назустріч їде молодий африканець на запряженої осликом двоколісному візку. Він самозабутньо крутить регулятор гучності транзисторного приймача. Торговець на велосипеді тисне щосили на педалі; на багажнику піднімається метрова стопка строкатих тканин. Череда овець, що бекають, у супроводі двох гавкаючих собак метається перед нами