Барселона (Barcelona) — головне місто Каталонії й провінції Барселона, найважливіший порт і другий по числу жителів місто Іспанії (близько 2 млн. жителів). Це один з найбільш гарних средиземноморских міст. Він півколом оточене горами, на схилах яких розташовані парки, зони відпочинку й місця огляду панорами міста, а зі сходу розгорнуть морю.

Історія міста нараховує багато століть. В 218 році в гори Монтжуйк (Montjuic) римлянами була заснована колонія Барсино (Barcino). У той же час проведені в XX столітті розкопки показали, що римська колонія не було першим поселенням на території Барселони. Римлянами були побудовані кріпосні стіни, руїни яких збереглися дотепер. Стіни оточували територію, на якій зараз перебуває собор, площа Сан-Хайме (Plaзa de San Jaume) і площа Пі (Plaзa de Pi). Навколо Старого міста в Середні століття ще двічі зводили стіни, до кінця XVIII століття Барселоною вважалося місто, обмежений ними. За межами стін виникали селища, які потім стали повноправними районами Барселони — Сантс (Sants), Сарриа (Sarria), Грасиа (Gracia). Поштовх розвитку міста дали виставки 1888 року й 1929 року, однак період правління Франко став для Барселони часом кризи. Олімпіада 1992 року, проведена в Барселоні, дало розвитку місто новий імпульс.

Центральна частина Барселони розділяється на Старе місто — історичний центр міста, район гори Монтжуйк і Эшампле — район, що виник в XIX столітті в результаті розширення міста на північ. Барселонська архітектура поєднує всілякі плини, але всесвітню популярність вона придбала завдяки бурхливому розвитку модерну або ар-нуво, ярчайшими представниками якого були архітектори Жозеп Пуч-и-Кадафалк, Доменек-и-Монтенар і, мабуть, один з найвідоміших архітекторів останніх двох століть, Антонио Гауди-и-Корнет.

Старе місто

Старе місто, що простягнулося уздовж вулиці Рамблас (Las Ramblas)— один з найбільш великих і добре збережених архітектурних ансамблів середньовічної Європи. Особливо виділяється тут Готичний квартал (Барри Готик, Barri Gotic) з Барселонським собором, район Ла-Рибера (La Ribera) з музеєм Пикассо, Парк-де-ла-сьютаделья (Parc de la Ciutadella). Головні архітектурні, у тому числі й храмові, пам'ятники Старого міста розташовані в межах Готичного кварталу.

Найперший собор на його території був побудований в 985 році, у період завоювання міста Альманзором. Будівництво готичного собору з романською каплицею КАПЕЛЬЯ-ДЕ-САНТА-ЛЬЮСИА (Capella de Santa Lucia) почалося в 1298 році при Хайме (Жауме) II на місці старого вестготского поселення. Фасад величного собору був закінчений тільки в XIX столітті, а центральний шпиль — в 1913 році. Всі роботи велися по кресленнях французького архітектора Шарля Голтьера (1408). В ансамблі собору виділяються дві восьмикутні дзвіниці (1386-1393), центральний неф, виконаний у стилі каталонської готики, КАПЕЛЬЯ-ДЕЛ-САНТИССИМ-САГРАМЕНТ (Capella del Santissim Sagrament) (капела Святих таїнств) з розп'яттям XVI століття «Христос Лепанто», Капелья–де-сан-бенет (Capella de San Benet), присвячена засновникові чернечого ордена бенедиктинцев. Під головним вівтарем собору розташована крипта з алебастровим саркофагом (1339) св. Евлалии, християнської мучениці IV століття, який присвячений собор. В інтер'єрі собору слід зазначити сидіння на хорах, верхній ярус яких прикрашений зображеннями гербів 12 лицарів.

Одна із самих шанованих барселонцами церков — василька Санта-мария-дел-мар (Basilica de Santa Maria del Mar), витримана в стилі каталонської готики. Завдяки чудовій акустиці храму в ньому часто влаштовують концерти. Церква будувалася близько 55 років. Вітраж західного вікна-троянди (XV в.) зображує коронацію діви Марії, вікна центрального й бічного нефів прикрашені вітражами XV — XVIII століть.

Найцікавішим пам'ятником Готичного кварталу є Будинок архидиакона (Casa de l'Ardiaca), побудований в XII столітті на фундаменті римської кріпосної стіни, а потім кілька разів що перебудовувався. Будинок архидиакона примикає до собору. В архітектурі Будинку вигадливо з'єдналися риси готики й ренесансу. В епоху модерну в його входу з'явилася мармурова поштова скринька з різьбленням, що зображує ластівок і черепаху роботи архітектора Доменек-и-Монтанера. У цей час у Будинку архидиакона перебуває міський архів.

Королівський палац (Palau Reial Major) на площі Пласа-дель-Рей (Plaza del Rei) створювався в XIII столітті як резиденція графів Барселонських. Значним зразком готики XIV століття є зал Тинель. Тут Фердинанд і Ізабелла приймали Колумба, що возвратились із Америки. Пізніше в цьому залі засідав Святейший трибунал.

У межах Готичного кварталу розташовуються будинки уряду Барселони й Каталонії. Будинок ратуші (Casa de la Ciutat) почали будувати в XIV столітті напроти палацу уряду Палау–де-ла-женералитет (Palau de la Generalitat), на площі ПЛАСА-ДЕ-САНТ-ЖАУМЕ. У входу в будинок розташовані дві статуї — одна зображує Хайме (Жауме) I, що даровали в 1249 році жителям Барселони право вибирати міську раду, а інша — Жоана Фивельера, що заставили в 1500-х рр. міську знать платити податки. Зал Сало-де-лес-кроникес (Salo de les Croniques) був створений спеціально для Всесвітньої виставки 1929 року.

Каталонський уряд з 1403 року займає будинок Палау–де-ла-женералитет. Фасад будинку витриманий у стилі ренесансу, над головним входом розміщена статуя заступника Каталонії — св. Георгія. Двір у стилі пізньої каталонської готики прикрашений скульптурами Марка Сафонта. Інтер'єр будинку відрізняється каплицею Сан-Жорди (Sant Jordi) об залом САЛО-ДЕ-САН-ЖОРДИ (Salo de Sant Jordi), оформленим Пері Блаи в італійському дусі.