Філіппіни: розкіш колоніального відпочинку

Філіппіни – одна із самих цікавих з погляду історії й культури азіатських країн. Приємний і м'який клімат, дивної краси природа, таємничі целители-хиллеры й можливість романтичних пригод залучають сюди туристів протягом усього року Фактичну незалежність вони одержали лише в 1946 р. Протягом декількох сторіч до цього Філіппіни перебували під владою спочатку іспанських монархів, а потім США. Екзотична культура філіппінського народу розвивалася під впливом двох цивілізацій – європейської й американської. Сьогодні республіка Філіппіни є найбільшим експортером кокосових горіхів, бананів, рису й ананасів. На Філіппінських островах, а їх більше семи тисяч, розвинені практично всі види туризму - пляжний, екстремальний, спортивний, екологічний, пізнавальний. Географія й клімат Філіппінські острови розташовані в західній частині Тихого океану. Океанське узбережжя Філіппін – це нескінченні піщані пляжі, кристально чиста вода, підводні коралові сади й найбагатша морська фауна. Філіппінське узбережжя пропонує різні види водного спорту: віндсерфінг, кайякинг, водні лижі, прогулянки на яхтах З 7100 островів архіпелагу тільки 460 мають площа більше 2,5 кв. км., причому по походженню вони вулканічні, тому на Філіппінах є діючі вулкани. Найближчі сусіди країни – Тайвань (північ), Східна Малайзия й Бруней (південний захід) і Індонезія (південь). Самі популярні туристичні курорти перебувають у провінціях Себу, Палаван, Бохоль і на острові Боракай. Клімат на більшій частині території екваторіальний, на півночі - субекваторіальний, мусонний. На південному узбережжі протягом усього року температури становлять 27-28 °С, на північному 24-28 °С. Сухий сезон у більшості місць із січня по червень. Однак різниця між дощовим і сухим сезоном невелика, однаково майже щодня в середині дня пекуче, а надвечір іде дощ. У червні на Філіппінах починається сезон дощів, і триває він до самого жовтня. Тому краща пора року для подорожі в цю країну - листопад-травень. Культура Філіппін: Іспанія залишає слід Філіппінська культура - це екзотична суміш східної й західної культур. Мабуть, головним відбитком, залишеним іспанськими конкістадорами, стало поширення християнської релігії. Сьогодні з майже 92% християн 83% є католиками й 9% протестантами. Приблизно 5% населення сповідає іслам, а близько 3% - буддизм Не менш різноманітний лінгвістична картина Філіппін: тут говорять на ста сімдесяти мовах і місцевих діалектах. Офіційними мовами визнані філіппінський і англійський (це вже спадщина американського панування). Особливої уваги заслуговує філіппінська музика, що містить у собі християнські релігійні, індонезійські мотиви, а також елементи американського блюзу, фолка й рок-н-ролу. 20-і роки ХХ сторіччя були часом початку нової форми музики, названої kundiman, коли традиційні пісні були проспівані в стилі західних балад. Національна кухня Філіппін сформувалася під впливом китайської, малайзійської й іспанської. Популярні ранкові й денні закуски - мериенда й пулутан (маленькі молюски), подавані з алкогольними напоями. Популярна вечірня їжа - м'ясо або морепродукты барбекю. Стандартне меню філіппінських ресторанів і закусочних - печеня, м'ясна рагу й великий асортименти супів: рисовий, суп-локшина, курячий, з печінкою, з потрухами й з кислими овочами. На гарнір подаються скибочки папайи, протерта риба або креветочная паста й маленькі шматочки хрусткої свинячої шкірочки. На десерт - традиційний хало-хало, що готовлять із колотого льоду, змішаного з насолодами й фруктами й политого пряженим молоком. Визначної пам'ятки: Маніла заманила Зрозуміло, першим пунктом програми кожного туриста, що подорожує по Філіппінам, повинна стати столиця країни - Маніла. Це сучасний мегаполіс, складний конгломерат з 17 міст-супутників, не схожих один на одного. У Манілі свій «Манхэттан» - діловий і фінансовий центр міста, свій «Монмартр» (вулиця Мабини) - місце перебування художньої богеми, своє «Сохо» - припортові «вулиці гріха» і свій «Чайна-таун». Фасади будинків у китайському районі обклеєні всілякою рекламою: місцеві жителі торгують, майструють, розважають, зціляють, пророкують долю Ділова частина Маніли спланована зовсім інакше. Від устя ріки Пасигу до півдня тягнуться невеликі прямі вулиці, які виходять до 13 сучасних причалів Південного порту й перетинаються широкими проспектами Формально столицею Філіппінської Республіки з 1948 р. є місто-супутник Кэсон-сити, закладений ще до Другої світової війни з ініціативи президента М. Кэсона. Сьогодні в Кэсон-сити перебувають урядові будинки, іноземні посольства, офіси іноземних компаній, комерційних банків і страхових суспільств На вулицях Маніли можна зустріти незвичайний вид транспорту - строкато розфарбовані джипи, перероблені для перевезення пасажирів в «маршрутні таксі». Вони дісталися місцевому населенню в спадщину від американських солдатів, які після Другої світової війни мали намір утопити свої джипи в океані, але потім продали їх филиппинцам - по 200 доларів за машину. Вартість проїзду в них невисока, тому вони ніколи не простоюють Один з головних туристичних об'єктів Філіппін - стародавня іспанська міцність Интрамурос (Intramuros). Вона була заснована в 1571 р. і розташована південніше ріки Пассиг. Тут перебували численні пам'ятники іспанської колоніальної архітектури XVI-XVIII століть, більшість яких було зруйновано в результаті бомбардувань 1941-1944. Особливої уваги заслуговують кріпосні стіни XVI століття: у їхній товщі розташована безліч картинних галерей музеїв і ресторанів. Саме старе фортифікаційне спорудження в Интрамуросе - форт Сантьяго (Fort Santiago). Напроти форту піднімається Манільський собор (Manila Cathedral), побудований у романському стилі з філіппінської невипаленої цегли й чудом не потерпілий від бомбувань

 

« Пред.		След. »