Переліт літаком «Аерофлоту» з Москви в Мексику із двома посадками — у Шенноне й Майами — займає майже 20 годинника

В аеропорті «Бенито Хуарес» у мексиканській столиці нас зустріло похмуре небо й досить помірна температура повітря. Але ще більше здивувала незвичайна процедура митного й прикордонного контролю. Пройти з незалежним видом повз митників не вдається, хоча на плечі в мене скромна по розмірах сумка. Мене повертають назад і показують кнопку, що повинен нажати кожний пасажир, що прибуває, випробувавши свою долю. Слідом за виконанням цієї операції запалюється лампочка зелений або червоний кольори. Якщо тобі повезло й ти побачив зелене світло — справи з митницею закінчилися. У противному випадку прийде демонструвати вміст багажу. Із прикордонним контролем особливої мороки немає. Ще в Москві посольство видало нам документи на виїзд і в'їзд із фотографіями, що містять дані з наших анкет. В'їзні картки відбирають прикордонники

Але от, нарешті, ми можемо потиснути руки представникам фірми «Mex-Atlantica», що зустрічає нас, і одержати перші корисні ради. Долари вигідніше поміняти саме в аеропорті. Проходимо ряд кіосків, де розташовуються контори різних банків Мексики. У міру руху по залі аеропорту відбувається й ріст курсу долара: за нього дають послідовно 6,05; 6,14; 6,18; 6,24 песо. Намагаємося знайти обіцяний нам курс 6,28 песо за долар США, але на жаль, старання наші марні. Доводиться погодитися на 6,24. У дійсності, пізніше, відвідавши й скромні провінційні міста, і модні курорти Мексики, ми переконалися, що вигідніше, ніж в аеропорті, обміну немає. Умови коливалися від 5,5 у столичному супермаркеті до 6,15 песо за долар в «місті срібла» Таско. При цьому в країні застосовується досить велика маржа, що спричиняє серйозні втрати валюти при зворотному обміні песо на долар

Вересень у Мексиці — сезон дощів. Вони супроводжували нас майже щодня. Але, як і покладено в тропіках, переважали сильні короткочасні дощі, які звичайно перемінялися сяючим сонцем. І все-таки вересень можна віднести до «мертвого» сезону. У всякому разі, широко відомий аматорам мексиканських «мильних» телесеріалів курорт Акапулько не вразив нас юрбами туристів

Мексика — країна, де вже давно надають великого значення розвитку туристської інфраструктури (правда, туристська політика традиційно була спрямована на залучення насамперед жителів Нового Світла, особливо США). В 1990 — 94 роках мексиканську границю перетинало 80-84 мільйона чоловік, хоча на нічліг з них затримувалося лише по 16-17 мільйонів туристів. Але й ця цифра досить значна. У всякому разі, Мексика постійно входить до числа провідних туристських країн, одержавши в 1994 році від туризму 6,6 мільярда доларів США.

Найбільш характерним явищем у розвитку туризму Мексики 90-х років варто визнати ріст інтересу європейців і жителів Латинської Америки до подорожей у цю країну. В 1990 році частка туристів зі США склала 95,4 відсотки всього потоку. Правда, за наступні роки вона трохи знизилася. У ще більшому ступені скоротилася частка туристів з Канади. Пануюче положення американських туристів у Мексиці пояснити простіше простого: США мають досить протяжну загальну границю із цією країною. Інша справа жителі Європи, яким треба перетнути океан за 10-12 годин, щоб досягти Нового Світла. Проте, за останні 5 років число туристів з Європи збільшилося в 3 рази й досягло півмільйона людин

Наша присутність у Мексиці більш ніж скромно. І все-таки. Якщо в 1988 році зі СРСР у країну приїхало 3100 чоловік (у тому числі — 827 туристів), то в 1994 р. уже тільки з Росії — 2900 чоловік (з них — 1499 туристів).
 
Летіти в Мексику довго й утомливо, особливо якщо скористатися прямим рейсом. Тому вже сьогодні деякі туристські фірми, що пропонують поїздки в Мексику, розробили так звані «розколоті» тури: скажемо, спочатку поле до Парижа, Франкфурта або Амстердама з перебуванням у цих містах 1-2 дня, а потім уже переліт через Атлантику без посадки за 9 годин. У цьому випадку, щоправда, ціна авіаквитка зростає в 1,5-2 рази. Тому, якщо орієнтуватися на не настільки заможних туристів, прийде звернутися до чартерів або блоків-чартерів на рейсових літаках для того, щоб вартість авіаперельоту склала порядку 500 доларів США.

Мексика може прийняти туристів будь-якого статку. Країна має у своєму розпорядженні потужну базу розміщення, що постійно розширюється. В 1993 році було 733 тисячі місць, що більше, ніж, скажемо, у Великобританії. Готелі країни класифікуються фактично по сімох категоріях. Крім готелів в одну — п'ять зірок, є ще дві додаткові найвищі категорії — готелі «Великого туризму» і готелі «спеціальної категорії».

Готелю «спеціальної категорії» відрізняються особливою вишуканістю. Стосовний до неї готель «Принцеса» розташована на березі невеликої затоки в тропічному лісопарку з дивними по красі квітами й рожевими фламінго, що нагадують видали витончені скульптури. Саме ж цілком сучасний будинок готелю схоже скоріше на середньовічний замок. Готелю «спеціальної категорії» змагаються за право повідомити туристам: «У нашому отеленні найвищі ціни!» Це теж прийом у конкурентній боротьбі. Кожний, хто зважиться провести тут час, вправі розраховувати на зустріч в отеленні тільки з дуже багатими людьми. Я поставив запитання адміністраторові: «А що, росіяни у вас бувають?» — «Звичайно, на Різдво замовлено 200 місць».